Чи далеко чи близько відбувалась наша історія точно невідомо. Невідомий також час, чи то вже відбулась, чи то відбудититься. Але все що було то є правда і тільки правда.
Жили собі люди біля самих синіх гір, а може не дуже синіх, можливо навіть біля зелених гір бо вкриті ті гори були лісами і снігами, а сніг то білий. Отже справа була біля самих зелено-білих гір. Хоча ні ліс то восени ставав злотим з найвищої проби золота. … .Як би там не було, але люди жили, працювали, веселились, хворіли… одним словом жили як всі. І була в тих людей легенда що за горами є чудова країна, країна щастя, країна радості, Країна-Мрія. Багато хто робив спроби перейти через гори. Частина сміливців повертались назад, а частина ні. Ті що повернулись розповідали як важко їм було і що неможливо перейти на іншу сторону бо в горі морозище, в горі нічим дихати, вгорі нічого їсти. Ті що не повернулися, ті що не повернулися розповісти не могли нічого розповісти.
І ось два брата вирішили перейти на іншу сторону гір і зажити “Як люди” А оскільки брати вчились на чужих помилках то один вирішив прорубати тунель напряму через гори, а ніший обійти гори по колу. І одного дня рано вранці брати вирушили в дорогу. Старший брат пішов в обхід гір, а молодший розпочав рубати тунель. Шлях навколо гір був тяжкий, приходилось спускатись в долини і підніматись на гори. Приходилось зимувати в горах, Їсти те що вдалось знайти, або вполювати. Прийшось перенести хвороби і ховатись від лихих людей, Прийшлось вивчити які рослині лікарські. Брат вивчив мови декількох народів, їх звичаї, по дорозі зустрічався з мудрецями і вбирав в себе їх мудрість і досвід. У вчителів бойових мистецтв брат навчився захищати себе і інших.
Молодший же брат щодня рубав камінь, в нього стирались руки, а часом він ледь втікав від обвалів породи, або затоплення водою. Працювати приходилось в тісноті, духоті і темряві і звичайно не обходилось без хвороб. Пройшло достатьнь часу і ось молодший брат вдаривши кайлом по породі відчув як кайло кудись провалилося. Розширивши отвір він побачив що це кінець шляху, що він нарешті вийшов на іншу сторону гір він був стомлений багаторічною роботою, брудний і не відчув тієї радосоті яку очікував відчути в молодості коли мріяв про цю країну. Як не дивно йому було, але він побачив свого старшого брата. Брат був багато одягнутий, задоволений життям. Виявилось що люди тієї місцевості побачивши мудрість брата, його пізнання в медицині, бойових мистецтвах і т.д. обрали правителем. Зажурився молодший брат, адже фактично він нічого крім отвора в горах не мав. З чого тепер жити, як жити?
Не плач брате, сказав старший, жителі цієї місцевості завжди хотіли потрапити на ту сторону гір бо вважали що там “рай земний”, а жителі нашої місцевості мріяли потрапити на цю сторону. Бери гроші за прохід.
Так і зажили брати старший справедливо керував краєм, молодший іноді приходив за порадами, які завжди були добрими і корисними, люди ходили то на ту то не іншу сторону і всі були щасливі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798860
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.07.2018
автор: sterno