Де ти тепер, в яких світах, матусю,
Яка зоря освічує тебе,
Скажи мені, до тебе притулюся,
Дощі не змиють, вітер не зірве!
Тебе шукаю в небі голубому,
У затишку заквітчаних садів,
Поміж зірок, у просторі нічному,
В пташиних співах, де немає слів!
А вітер віє, навіває думи,
Так ніби я в пустелі між пісків,
Зриває буря непокірні струни,
Гитара плаче, чую мамин спів.
Стихає плач і чую –ой дитино,
Ти не шукай, бо в твоїм серці я.
Тебе ніколи ,люба, не покину,
Проміння з неба-це любов моя!
І я відчула ніжний мамин дотик,
І ранок знов до мене завітав,
Люблю тебе , нехай минають роки!
У ранішній росі мій сум розтав.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798849
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.07.2018
автор: горлиця