Сьогодні вирішив написати про Муз в КУТочку та їхній вплив на мене. Чи просто трішки поговорити про стосунки.
Розпочну з того, що найбільшим компліментом від мене щодо дівчини є слово "Муза". Небагато жінок може похвалитися, що чули його з моїх вуст, але є ті, кому я таки його говорив, як і фразу "я тебе люблю" чи "я тебе кохаю". Це для мене не прості фрази, але це інша історія...
Ніколи не ганявся за кількістю, не бавився з різного роду компліментами, не хизувався колекцією дівочих сердець. Такі розмови були для мене чужими і такими й залишилися. Особливо гидко слухати, як інколи люди вихваляються своїм статевим життям, і Муза для них - це лише шмат м'яса, річ для задоволення.
Звісно, що не з усіма можна будувати платонічні стосунки. Тай взагалі стосунки без більш тісного зв'язку неможливі, на мій погляд. Це ще один щабель довіри між двома людьми. Тут я не буду говорити про стать і питання сексуальності. В кожного вони свої, як і поняття краси.
Скажу про себе, що раніше хворів якимись дурними фетишами та стереотипними уявленнями, допоки не зрозумів на власній шкірі, що це неважливо. Немає значення, яка фігура, колір волосся, розмір частин тіла у вашої обраниці (обранця). На старості літ дядечко час внесе свої корективи. Та і взагалі, в житті є багато гострих кутів. Ніхто не застрахований від нещасних випадків чи хвороб. Уявіть тоді, з чим ви залишитись сам на сам в холодній кімнаті. Як тільки зникне ваш фетиш, ви станете нещасні.
Мовчу вже за такий важливий пункт, як спільний вектор руху. Ви можете рухатися до різних речей, але головне, чи ви і надалі будете разом йти та підтримувати одне одного на цьому шляху, куди б він не вів.
Від себе ж додам, що люди пізнаються в мандрах та біді. Бідові мандри - це таки комбо-атака для мене. Коли вам весело і все гаразд (чого б це не стосувалося), будьте певні, що з вами захоче бути багато людей, але чи всі зможуть належним чином підтримати вас, коли вам погано? Чи ви самі дійсно готові бути з людиною попри всі життєві труднощі? Дайте відповіді на ці "?" в тиші і буде вам щастя 🙂
Кохання потребує компромісів та зречення. Доволі часто потрібно коригувати своє "Я", щоб таки створити міцну пару для двох, яка б, на мій погляд, мала стати основою для формування нової сім'ї. Звісно, чи створювати вам сім'ю, заводити дітей і т.д - це вибір кожного, але якщо такі ключові речі в майбутньому у вас не співпадають, задумайтесь, чи це дійсно ваша людина.
Важливо також, щоб ви не гризлися, як кіт з мишею, теми релігії, політики, музики, їжі і т.д. Ми самі творимо своє життя, і, як на мене, немає гіршого, коли робиш коханій людині боляче. В такі моменти краще знайти компроміс, або піти, як би це не було важко.
Наостанок додам, що вам потрібно довіряти своєму серцю, але думати головою. А тим хто вперто стає на граблі, скажу, що рано чи пізно вони зламаються або зламають вас. Головне - не переносити свій негативний досвід на інших людей. Вони зовсім інші. Так само, як і ви після засвоєного життєвого уроку.
Любіть та поважайте один одного. А от кількість Муз та питання того, чи я моногамна істотка чи ні, залишу нерозкритим. Оскільки якось став свідком розмови: дві знайомі дівчинки говорили одна одній про мене різні речі і кожна мала свою правду, а я просто посміхався та проводив рукою по бороді.
Посміхайтеся частіше. А ще краще - посміхайтеся разом;)
08.07.2018
© Богдан Кухта
#Вірші_в_КУТочку
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798625
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.07.2018
автор: Kukhta Bohdan