Терра інкогніта чи ойкумена?
Хто ти – не знає ніхто достеменно.
Ти в тім числі. Ця затія даремна.
Ясністю здимлена темрява денна.
Може, ця ширма – це просто прикраса?
Так, ненавмисне пречисте лукавство.
«Не як у шахах, цілком ненавмисно!» –
Все запевняєш... Забула ти, звісно...
Точно забула, бо все «ненавмисне»
Добре продумати завжди корисно.
Не доплела ти рясного намиста:
Нитка заплуталася та провисла.
Втім, ти не хнюпся, бо ти ж не машина.
В тебе ім'я на планеті – Людина.
27.06.2018
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798562
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 08.07.2018
автор: DIaMONd88