Гріють ті спогади ... гріють,
Гріють, а часом й болить,
Гортаєш коли сторінки
Спогадів втомлену мить.
Руки потріскані в баби,
Глибоко... часом кровить...
Згадую теплі повчання,
Втомлені очі ...щемить
Баба... Бабусечка рідна...
Зрушити гору могла,
А доля... геть куцохвоста
На неї і діток лягла.
Прати, зварити , горОди...
Вспівала усюди й завжди,
Чи бУли ті нагороди?..
Чи була щасливою ти?
Поважна моя, бабусю,
Хоч 'баба" в мене була...
Споминам тим віддаюсь я,-
Бабуся уже й сама.
Золотом осінь струсила,
А літо, наче втекло...
Пів віку... Ніби й не жила....
Сивий туман - на чоло...
Зболена, зроблена, пташко,
Все більш розумію тебе,-
Не завше всміхнена - тяжко,
На ноги і крижі - зле
Гортаю сторінки долі...
Хоч ангелом білим линь!
Літа, не летіть! Поволі
Несіть наші душі в синь...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798394
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 06.07.2018
автор: Надія Карплюк-Залєсова