Більше я тобі не кохана…

Більше  я  тобі  не  кохана,
Не  подруга,  і  не  прохожа.
Я  й  не  була  ніколи  жадана,
Й  на  колишніх  ні  грам  не  похожа.
Так  тобі  ні  до  серця  не  впала,
Ні  до  розуму,  ні  до  руки,
На  коліна  що  правда  припала,
І  стояла  на  них  я  роки.
Я  піднімусь  і  слова  не  скажу,
Не  потрібні  й  від  тебе  слова.
Відчуваю  себе  як  пропажу,
Що  знайшли  коли  спала  вода.
Я  кохала  а  ти  дозволяв,
Я  давала,  приймав  все  до  дна,
І  мені  раз  незримо  мовляв:
Що:  «В  усьому  моя  лиш  вина!»
Все  мені  і  не  те  і  не  се,
І  проблеми  і  біль  головний.
Але  доля  удачно  несе
Час  вперед  і  ти  станеш  чужий!
Не  заплачу,  і  не  згадаю,
Як  той  траур  із  серця  навік.
Не  кохаєш?  І  я  не  кохаю!
Ти  не  думай,  нічим  не  обпік.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798328
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.07.2018
автор: Тетяна Рейне