Зелений сад розкинувсь різнотрав'ям,
Мереживом посріблених плодів,
Стекли тихенько кришталеві ночі травня,
Перетворившись у безмежжя теплих слів.
І слів тих вихор розлетівся між гаями,
Перекликнулись між собою солов'ї,
Відлуння покотилося краями
Потоком сильних рим і голосом своїм.
Порозривавши межі втомлених до болю,
Підкинувши "заземлених" в блакить...
Подарувавши їм безкраю волю
І від земного трохи відпочить.
Розправивши вже "заржавілі" крила,
Щоб в просторі літати день і ніч,
Розкривши юності забутої вітрила,
Щоб подолати відстані сторіч.
І загуділо небо мріями й думками,
Молитвами просочене наскрізь,
А зелен сад розкинувсь різнотрав'ям,
Між спокоєм підтримуючи вісь.
5 липня 2018р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798252
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.07.2018
автор: Ruslantsio