Бурштиново місяць нічний
Зійшов і усе освітив,
І річку, і яр, потаємних наповнені див.
Казково- замріяні сни
Чекатимуть на читачів...
Читачко моя, як же я тебе палко любив,
Коли, поєднавши тіла
У сяйві зірок на воді,
І душі, підвладні одвічних небес вишині,
Ти, ніби лілея, цвіла,
Нічної краси породіль,
І я тебе пестив в"юнком у казковому сні.
Світанок рожевим вином
Востаннє на річку пролив
Кохання, палаюче світлом ранкових багать,
І я лебединим пером
На теплім піску відтворив
Казкової ночі шедевр... Я бажав написать,
Як я тебе палко любив,
Читачко моя неземна,
З якою ми ніч розділИ... Ні!.. Удвох поєднА...
Та хвильки ранковий приплив,
(чи, може, плеснули вина...)
Слова заримовані змив... Я один... Ти одна...
© Copyright: Серго Сокольник, 2018
Свидетельство о публикации №118070408928
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798155
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.07.2018
автор: Серго Сокольник