Вечірній спокій
Казкою плив.
Сум обіймав мої крила.
Сонця бракувало душі.
Шторм біг, мов мала дитина.
Так швидко і цілеспрямовано у моє серце.
Я була щасливою.
Тепер на очах сльози.
Я вкрала їх у неба.
Тепер ці зірки мої.
Вони обпікають мої очі,
А я сміюся.
Божевільний регіт блискавкою розриває
Замріяне місто.
Воно споглядає за мною.
Я оголюю своє тіло перед тобою.
Та ти незрячий.
Я співаю тобі про кохання.
Та ти не чуєш.
Я торкаюся твоєї руки.
Ти холодом дихаєш мені в спину.
Я хочу бути кригою.
Та ти її розтопив.
І пішов весняний дощ.
© Ольга Баландюх, 11.05.16
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797981
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.07.2018
автор: Ольга Баландюх