А небо так сумно співало бельканто
І сіллю спікало ґрунтів’я тверде.
Дерева на ноги узули пуанти,
Але не спішили іти в па-де-де.
Птахи голосам перекрили дороги.
Розпачливі думи вигойдував став.
Сховалося сонце у закутку й Бога
Молило, щоб мир в Україні настав.
Вже стільки бійців за межею земного,
А схід все пече із костей коровай.
Коли вже дохлепчеться гуща сумного,
Наповниться сміхом калиновий край?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797873
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.07.2018
автор: Крилата (Любов Пікас)