Вечір зорі розсипав,
День уже догорів.
Сутінки сунуться стиха,
Гомін чути з дворів.
Грає десь тихо гармошка,
Чути дівчат голоси.
Ні комарі, а ні мошка,
Не потривожать краси.
Нічка купальська – чарівна,
Запахи трав п»янять.
Кожна дівчина – царівна.
Хочеться кожну обнять.
Квіти вплести їй у коси,
Вдіти купальський вінок.
Пройтися росами босим,
Вести магічний танок.
Мавку злякать в очереті.
Русалку в зеленому вітті.
Із водяним позмагатись,
Сховатися в пишнім суцвітті.
Васильки зібрати у жмуток,
Хвощ, деревій, материнку.
Щоби сховати смуток,-
Все це в цілющу торбинку.
В зорі яскраві вдивлятись,
З Місяцем йти навпростець.
З коханим міцно обнятись,
Слухати стукіт сердець.
І цілувати до ранку,
Рідні, жадані вуста.
Адже ця ніч – циганка,
Магії ніч – не проста…
В росах вологих купатись,
З вечора і до світання.
Ніч на купала – ворожка
Здійснить потаємні бажання.
27.05 2018 р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797793
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.07.2018
автор: Валентина Рубан