Здіймався вихор на шляху під лісом,
Подібний вихор вирував в мені,
Свою кохану крізь часи завісу,
Я виглядав в холодному вікні.
Мелодія звучала, як прохання,
Спадала з вій непрошена сльоза.
Який тягар таке випробування,
Коли кохання з долі вислиза.
Була надія, та вітри і вихри,
Забрали в мене небо голубе,
Неначе хтось об мене ноги витер,
Та я за все виню лише себе.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797674
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.07.2018
автор: Віталій Назарук