Місяць Сонечко яскраве
Вкотре запросив на каву.
Рано-вранці Сонце встало,
Промінчики причесало,
Вмилось дощиком рясним,
Стало милим і ясним.
Веселкову всю палітру
Упліло у шарфик з вітру,
З хмар накинуло вбрання
І побігло ще зрання
Десь на захід, аж зі східу;
Не боялось морем броду,
Грому, гавкоту собак
Не лякалося ніяк.
Місяць теж убрався в шати,
Пішов Сонечко стрічати.
Тільки обрію торкнулись —
знов в дорозі розминулись.
....................
Так вже склалося віками:
Між яскравими зірками
Розминаються щоразу...
...Їм не пити кави разом...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797643
Рубрика: Казки, дитячі вірші
дата надходження 30.06.2018
автор: BeZodnia