Чому Олег купив яблука?

Олег.  Так,  томати  вона  не  любить,  від  огірків  погано  почувається.  Може  якісь  фрукти?  Точно,  фрукти.  Апельсини?  Ні,  її  ж  роздратовує,  що  пускають  багато  соку,  як  і  грейпфрути,  бо  “сік  обпікає”.  Злиться,  а  я  усміхаюсь,  вона  дуже  мила,  коли  зла.  Банани?  Ще  зелені,  теж  не  сподобається.  Яблука?  Так,  яблука,  ідеальний  варіант,  солодкі  і  сочні,  але  недуже,  щоб  сік  не  тік.  Візьму  краще  різних  видів  потрошку.

Клара.  Олег,  дякую  за  яблучка,  я  буду  на  балконі,  з'їм  парочку  і  покурю.  Як  же  ж  я  обожнюю  цей  балкон.  Улюблене  крісло  і  легенький  вітерець.  Ідеально.  Мені  б  тут  ще  квітів.  Недуже  то  я  і  хотіла  яблук,  але  шо  ж,  з'їм.  Мм,  доволі  смачно,  тільки  куди  тепер  качан  викинути?  На  кухню  до  смітника  ліньки  встати,  а  ще  й  покурити  хочеться.  Ой,  та  кину  через  балкон,  нічого  ж  страшного,  це  органіка.  Ось  так.  Можна  братись  за  цигарку.  Олег,  будеш  цигарку?

Жінка.  Жахливе  літо,  ця  спека  доб'є  кожного.  А  ще  й  ці  дві  важкі  торби.  Злить,  більше  не  вийду  на  вулиці  ніколи.  Кому  брешу,  звичайно  ж  вийду,  коту  й  дитині  треба  дещо  їсти.  Ну  нічого,  вже  вдома,  зараз  все  буде  добре.  Ой,  біжу  швидко  в  туалет.  А  торби  то  куди?  Ех,  кину  поки  де-небудь.

Кіт  Жінки.  О,  прийшла  годувальниця.  Торби!  У  них  завжди  є  щось  смачненьке.  Хоча,  їсти  недуже  хочеться  в  таку  спеку.  Ну,  може  знайду  чим  погратися.  Фрукти,  овочі,  трава  -  не  підходить.  О,  а  це  що?  Що  це?  Продовгувате,  треба  витягти.  Качан!  Те  що  треба,  йду  похвалюсь  тій  дитині  в  сусідній  кімнаті,  вона  любить  сміятися  з  безглуздих  речей,  а  це  веселить  і  мене.  Дивись,  дитино,  що  маю.  Як  же  вона  щиро  сміється,  чого  це,  може  теж  хоче  погратися.  Ну  бери,  грайся.  Підсуну  їй  до  ліжка,  хай  сама  забере.

Дитина.  Хочу,  хочу,  хочу  ту  іграшку.  А  як  через  кроватку  перелізти?  Я  ще  не  знаю.  Ну  спробую.  Голову,  ручку,  ножку.  Та  якось  буде.  Ау...Боляче.

Качан.  Вона  зараз  розіб’є  голову,  а  я  нічого  не  можу  зробити.  Я  лише  качан.  Чому  мені  судилося  стати  причиною  смерті  цієї  дитини?  Ох,  Олег,  стільки  ж  фруктів  є,  а  тобі  угараздило  купити  яблука.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797331
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.06.2018
автор: Ugunenapsa