А дитинство пахне молоком.
Маминими теплими руками.
Хлібом з печі. Ласкою. Добром.
Диким хмелем. Ясними зірками.
Пахне світ, як личко малюка,
Що його торкають губи тата.
Ниточка життя така тонка
І ,водночас, золота, багата.
Тільки встигни розмотати всю,
Встигни все дароване спізнати!
Й дякувати не забудь Творцю
За усе, що маєш, й будеш мати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797074
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.06.2018
автор: Поцілована Сонцем