Ти постійно живеш в моїх снах,
В снах, так ніжно мене обнімаєш.
Ти літаєш в моїх думках,
Сам, напевно, про те і не знаєш.
Ти говориш до мене очима,
Ой, як я тепер їх розумію.
Ти від бід прикриваєш плечима,
Я ж утримать тебе не смію.
Ти цілуєш мене, промовляєш
Те, що все життя мрію чути.
Ти від себе не відпускаєш,
Через те я не можу забути
Я в обіймах твоїх засинаю,
Я в обіймах твоїх встаю.
Я до тебе думками вертаюсь,
Бо люблю. Як колись люблю.
24.06.2018 р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797031
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.06.2018
автор: Валентина Рубан