Ніякого сонця мені не треба,
Хай буде лиш небо,
Безмежнеє небо.
Хай котяться хмари,
Як хвилі у морі,
Нестримні, прозорі.
Злива хай буде,
Важкими сльозами
Хай землю укриє,
Все горе хай змиє.
І хай будуть хмари,
Трохи байдужні і волохаті.
Веселки не треба і сонця ясного,
Хай буде лиш свіжість,
У ній щось від моря.
Хай буде лиш небо,
Величне, блакитне,
Хай сум мій розвіє,
Дощем хай оновить
Душу і думку.
Сонця для цього
Мені не треба,
То лиш примара,
Зникне за хмари,
Байдужа й зухвала.
Хай буде лиш небо,
Ніжне й самітне,
Щасливою зливою
Мене хай обійме
І подарує
Спокій забутий.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796807
Рубрика: Верлібр
дата надходження 23.06.2018
автор: Sin el mar