Нічний бій

Вечірнє  сонце  свій  долає  шлях
І  шле  на  землю  для  людей  дрімоту,
А  у  Донецьких  змучених  полях
Війна  свою  продовжує  роботу…

Чи  усвідомлює  вона  свій  чорний  гріх,
Що  без  жалю  людські  життя  ламає,
Що  у  дітей  украла  спокій,  сміх?
Земля  забула,  що  таке  розмаї…
Адже  ковтає  вогняний  потік,
І  множаться  її  і  воїв  рани  –
Такі  «дарунки»  маєм  від  «братів»
І  посмішку  єхидну  від  тирана.

Та  ось  ущух  рясний  смертельний  шал,
І  зброя  ЗСУ  заговорила…
Отримав  таки  ворог  відкоша,
А  чорні  ангели  свої  згубили  крила…
11.06.2018.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796735
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 23.06.2018
автор: Ганна Верес