Може тому спішать любить


Ні,  не  зважа  на  сивину  кохання!..

Та  й  що  таке  кохання?  Чи  не  гріх,

Коли  осяяло  воно,  немов  востаннє,

Її  й  його  о  пізній  вже  порі?


Хоча  й  із  сивиною  обнялося

І  животворним  квітом  зацвіло,

Ну,  й  що,  що  у  снігу  в  обох  волосся!

А  мо’,  кохання  ще  і  не  жило!?


І  вже  ніщо  для  нього  пересуди,

Коли  тріпоче  ластів’ям  душа,

Та  іншого  в  житті  їм  не  лиша,

Вони  ж  лише  живі  звичайні  люди,

Може,  тому  й  любити  так  спішать?!
5.05.2018.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796713
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.06.2018
автор: Ганна Верес