Буває так, що хтось родився хворим
Або набув хворобу за життя.
Та це не присуд ще, не люте горе,
Не привід для зажури та ниття.
Зібрати варто волю, віру, силу,
Всевишнього просить про благодать
З путі забрати перешкоду-брилу,
Іти вперед та іншим фору дать.
Бо є ж такі такі, що мають всякі вади,
Хвороби, та здаватись не спішать,
Цвітуть у дні, мов навесні левади,
Їм в очі глянеш – сонечком блищать.
Складають вірші та співають в хорі,
У спорті перші, це відомо всім.
Те саме роблять, що і всі здорові ,
Лиш трохи важче це дається їм.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796704
Рубрика: Присвячення
дата надходження 22.06.2018
автор: Крилата (Любов Пікас)