Чомусь мені вночі не спалось,
Тривожили , напевно, сильні грози.
Чи так було, а чи здавалось,
Сум охопив й здавили душу сльози.
Не спала, лише думала і мріяла,
Сто раз вертаючись в минулий час.
Як я наївно все життя в кохання вірила,
Яке давним давно пішло від нас.
21.06.2018 р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796585
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.06.2018
автор: Валентина Рубан