Благословення, чи прокляття від законів,
Хоч від духовних, хоч фізичних - вибір всіх,
Бо від прокляття їх, хіба врятують трони,
Хто відмінив з царів - "відплату смерть за гріх"?
Хіба цей вирок дав Бог тільки для невільних,
Хіба обійде смерть багатих чи царів,
Змій спокусив хіба не всіх плодом свавілля,
Не один шлях хіба у всіх - до цвинтарів?
Хто жертву оцінив, як бачив Хрест з розп'яттям,
Що грішним, нам, судив Бог хрест цей, хто відчув,
Що наші взяв Христос на Себе всі прокляття,
Що Він зробив для душ, ну, хто ж їх нас збагнув?
Благословіння щоб нам від Законів мати,
Що писані перстом безсмертного Творця,
Спасителю душі нам треба згоду дати,
Від смертного гріха щоб Він звільнив серця.
І буде за наш труд платіж - благословіння,
Служитимемо як Начальнику життя,
Хто від пекельних мук добув для душ спасіння,
Щоб вічне дати нам - "люблю" серцебиття!
Він мати райський ритм серця не заставляє,
Безсмертний і святий ритм серця - "я люблю",
Дає тим, хто його, як дИхання жадає,
Жадає жити хто так, як живуть в раю!
НЕВІЛЬНИК - той хто повністю
залежить від пана
ЗБАГНУТИ - проникнути
в суть чого-небудь, зрозуміти,
охопити з усіх боків.
####################
Благословенье иль проклятье от закона?
Благословение любой закон
Несёт, когда его не нарушаем,
Проклятие приносит также он,
Коль действием его пренебрегаем.
За что ж над каждым смертный приговор,
И днём, и ночью с самого рожденья,
Висит на волоске, словно топор,
Какой закон вменил нам - нарушенье?
Один закон всем дал святой Творец,
Всё тот же, что несёт благословенье,
Тем, кто избрал ритм райский для сердец:
Творца - люблю я, и Его творенье.
Благословенье, чтобы нам иметь,
Проклятие Закона взял Сын Божий,
Он Победил и смертный грех, и смерть,
И с нами разделить Победу может!
Коль слаще мёда душегуба лесть:
Законами Творца вертеть, как дышлом,
Знать не нужна душе Благая Весть,
Из рабства смерти, знать, душа не вышла...
ЗАКОН — ЧТО ДЫШЛО: куда повернул,
туда и вышло -
сознательное нарушение, ради выгоды,
по-своему трактовать закон,
утвержденный Законодателем
####################
Что ж рубим мы сук на котором сидим,
И падаем, и разбиваемся,
И в корень проблемы своей не глядим,
Не каемся, а возмущаемся.
Ведь Божий Закон так понятно гласит-
Не дьявола слушать мятежного,
А кротко молитвы за власть возносить,
Имели чтоб жизнь безмятежную.
Ведь власть проклиная, шлем духов ей злых,
А ими решенья навяжутся,
Которые тут же почувствуем мы,
Что бременем тяжким окажутся.
Когда же мы истину Божью поймем,
Оставив свои возмущения?
Для власти коль ангелов мы призовем,
Внедрят они Божье решение!
Проклятья вернуться ко всем, кто их шлет,
Такое Бог принял решение,
А кто против воли Творца не идет,
Тот жить будет в благословении!
За власти любые — странЫ и семьИ
Молиться нам Богом завещано,
Чтоб жить по законам бессмертной любви
Вовеки мужчинам и женщинам!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796540
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.06.2018
автор: Ведомая любовью