Безжалісно знищив ти мрію рожеву,
І птахом кохання злетіло у небо.
Його не покличеш, не вернеш назад.
І серцю не сила терпіти вже зрад.
Я вірила в тебе, кохала, жадала.
І через ту, іншу, ночами ридала.
Мабуть я була тільки другом тобі.
Тож краще б померло кохання в мені.
Та ні, воно жити так сильно хотіло,
І з кожнем днем серце сильніше боліло.
Тобою жило і до тебе летіло,
І мабуть мене б те кохання й убило.
Та впала з очей вже остання сльоза,
І вмить обірвалася в серці струна.
Розвіяні вітром вже мрії рожеві,
І моє кохання розтануло в небі...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796391
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.06.2018
автор: Кордиш Уляна