Вставай, народе! Прокидайся!
Мяку постелю застели!
Водою правди умивайся!
Вставай! І землю борони!
Вставай, бо в небі чути громи,
І спалахи від блискавиць,
Від вибухів в землі судоми,
І хижий блиск чужих зіниць.
Вставай, хоч сон хороший сниться,
Хоч шкода ліжко покидать.
Вставай, щоб раптом не спізниться,
Як прийдуть тЕбе убивать.
Вставай, закрий грудьми сусіда,
Щурів із хати прожени.
Війна страшна – лише коррида.
Де переможці будем ми.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796116
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.06.2018
автор: Волинянка