Тиша навкруг. Лише птахи співають
І пеленає сосен аромат
Я тут своя, цей ліс мене пізнає
Бо проживала ці хвилини я стократ.
Мокрий пісок ковтає мої ноги,
Водичка забирає втому дня,
Рівненька гладь, як асфальтована дорога
Природнього художника мазня.
Тепло лоскоче , свіжість ніжить тіло
Заглиблююсь у цей нірванний стан,
Все незвичайне, дивовижно миле
Навкруг дрібненьких хвильок океан.
Може це рай, чи може моя мрія?
Блаженство відчуваю знову й знов.
Пахнючих сосен золоте похмілля
І спів птахів, і озеро й любов!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795967
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 17.06.2018
автор: Олеся Лісова