Коли у весну серединну
дощ нарешті приходить.
Грому перше гурчання
лунає зі сходу тоді.
Дрібних тварин юрмисько
повсюдно біжить в переляці.
І дерева і трави
розкинулися немов.
Швидко-швидко кружляють -
ластівки прилетіли.
І, за парою пара,
шугають під стріху мою.
Невгамовною чередою
до звичного місця вертають,
ними звитії гнізда
під крівлею цілі ще.
«Все тут стало інакшим
з пори, що ми розлучились.
І споруди і двір навколо
у запустіння прийшли.
Ну, а серце моє не камінь,
що легко торкнув - і зрушиш.
Ваші чуття до мене -
що сьогодні промовлять вони?»
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795954
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.06.2018
автор: Тао Юань Мін