Те літо знов розплакалось дощами…

                                             ***
Те  літо  знов  розплакалось  дощами,
Запахли  медом  липи  на  весь  світ,  
І  знову  зорі  падають  ночами,  
І  знов  бентежить  душі  зореліт.
Дозріють  спасівки  на  яблуневім  вітті,
Заполовіють  у  полях  жита
І  стане  так  серпнево  в  цілім  світі,  
І  літо  бабине  полине,  як  літа.
Порозквітають  айстри  коло  хати
І  губи  будуть  з  присмаком  малин,  
І  будуть  бусли  над  селом  літати,
Збираючись  у  свій  одвічний  клин.
І  будем  мовчки  проводжати  літо,
Що  відлітає  із  буслами  до  весни,  
І  будем  знов  надіятись  зустрітись,
Ховати  спомини  про  нього  в  наші  сни.
І  хоч  здається,  що  усе  прожито,
І  перегорнуто  усі  календарі  –
Люби  мене  –  таке  коротке  літо,
А  скоро  знову  осінь  надворі…
                                   ***

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795886
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.06.2018
автор: Терновий