Тобі (знову)

Ніч.Тихо  шепче  вітер  мені,
він  так  тепло  й  лагідно  нагадує  ті  дні,
коли  була  я  поруч  з  тобою.

Знаю,не  зрозумієш  ти,що  ці  всі  написи
я  дарую  тобі.
Адже  ти-те  прекрасне,
що  описують  в  книжках,
що  так  палко  прагнуть  збагнути.
Ти-це  те  що  буває  в  житті  лише  раз
і  що  я  так  хочу  забути.
Та  на  жаль...Чи  варто  спасибі  сказати...
Що  ті  емоції,котрі  дарував  мені  ти,
не  виходить  навіть  з  часом  забувати.
Знаю,що  це  не  скажу  тобі  в  очі,адже  собі  пообіцяла.
На  протязі  всього  часу,що  довелось
мені  без  тебе  існувати,я  все  міркувала
що  в  нас  вийшло  б,якщо  Підступність  нам  усього  не  зламала?
Напевно,що  нічого,
хоча  могла  я  і  нафантазувати.
Напевно,не  моя  ти  людина,
хоча  без  тебе  скрутно  стало.

Обожнюю  твої  очі,вони  запалюють  в  мені  вогні.
Обожнюю  ті  слова,що  говорив  мені.
Обожнюю  твою  усмішку,яка  дарує  безліч  тепла.
Обожнюю  взагалом-тебе.Всього.
 З  тобою  думками  до  кінця...  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795865
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.06.2018
автор: Засульчанка