Розбудило сонячне проміння, літній ранок має досконалість, де закінчується надлюдське терпіння, починається серйозна витривалість! Негаразди йдуть за нами тінню, розбирає розпач нас і жалість, так звичайно є межа терпінню, і різноманітна витривалість! Мудрість свого роду є прозрінням, в молодих роках була недбалість, десь ми зловживаємо терпінням, часом нас підводить витривалість!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795692
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.06.2018
автор: Олег Князь