У дзвін відплати радо доля б’є.
Тьмяніє світ і хочеться кричати…
Лонгін… Альбін… і ти, дитя моє…
Чом вас багато? Чом вас так багато?
Хто вас зібрав у зграю хижаків
І як його підтримати змогли ви?
Нема… нема довкруж чоловіків,
Як на одного всі разом сміливі!
Я вірив вам! Ішов в чужі краї,
І бивсь за вас і ваші привілеї!..
Тепер втішайтесь, зрадники мої,
Посмертному дарункові Помпею.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795636
Рубрика: Інша поезія натхнення
дата надходження 14.06.2018
автор: rutzt