Коли мені мрійливо й безтурботно,
Коли душа блукає серед рим -
Малюю, мов художниця, полотна
Й ділюсь зі світом всесвітом своїм.
Прозорим, мов ріка, й таким наївним,
Чим повниться уся моя душа.
Про доленьку, подібну на пташину,
Про щастя й сльози - все в моїх віршах.
Можливо, світу байдуже до мене -
А я пишу... Мене читаєш - ти,
Закоханий так палко і шалено!..
Для тебе б - вік співати і цвісти,
Малюючи свої таємні мрії,
Допоки я надіями жива...
... Жіноче серце так любити вміє -
Що бліднуть, перед ним, усі слова.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795359
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.06.2018
автор: Елена Марс