[i]Білий славний голуб миру
захисти планету сиву,
що втомилася від воєн,
де вже кожен подумками Каїн...
Де ракети смертоносні,
як нарив у її оці,
де солдати мов пірати
ладні всіх перестріляти.
Хто ж залишиться тоді,
щоб ворота золоті
сонця зранку відкривати,
і за день розпізнавати
незбагненне у житті...
Тю - ті, тю - ті, тю - ті., тю - ті...
Дам тобі я крихту хліба,
і лети собі до неба.
Вірю в твою вищу силу -
розпростерті людям крила...
Боже, дай усім прозріння
зберегти оце творіння ![/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795320
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 12.06.2018
автор: Мандрівник