Спогади дитинства

Пахне  яблуком  стиглим  і  сухою  травою,
В’юнка  стежка  в  садку,  що  до  школи  веде,
Навесні  пахне  цвітом,  пахне  сонцем  і  літом,
Її  в  цілому  світі  не  знайти  більш  ніде.

Там  дитинство  заснуло  на  спочилих  покосах,
Колискову  виводили  птахи  в  гіллі,
І  доріжка  до  нього  загубилась  у  росах,
У  далекій  солодкій,  барвистій  імлі.

Рік  за  роком  лелеки  проводжають  у  вирій,
А  вертаючись  весну  приносять  мені,
Спориші  на  доріжку,  цвіт  садів  у  затишку,
Дні  забуті  дитинства,  що  приходять  у  сні.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795285
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.06.2018
автор: Інна Рубан-Оленіч