Чи справді десь існує в світі рай?..
І що воно таке, ті райські хащі?..
Прекрасний світ - та людство в нім пропаще,
То ж раю, серед людства, не шукай.
Хоч все життя на пошук поклади, -
Мабуть, даремні будуть ті турботи.
У світі стільки болю і скорботи!..
Залишиться він грішним назавжди.
Душа пізнає спокій... Прийде час -
І все, що відчуваєш, вмить погасне.
І ранок не всміхнеться сонцем ясним,
І вмруть усі надії водночас.
То ж в Господа нічого не проси,
Крім того, щоб душа не почорніла.
Бо саме в ній така велика сила
І стільки незбагненої краси!..
Даруй любов - і людям, і землі.
Неси у світ добро і шанування.
Дається Небом щастя в існуванні -
Коли душа не гине ув імлі.
Себе з душею світу поєднай,
Навчившись Світ - по справжньому любити!
Відкрий йому красу душі привітну -
Можливо й створиш свій маленький рай.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795256
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 11.06.2018
автор: Елена Марс