Вареники з вишнями …
Першими в нашому саду поспіли чудо-вишні, дуже смачні ягоди, онукам чоловік відвіз, та й нам ще залишились. Вчора чоловік працював в саду,зайшов в будинок відпочити і при розмові натякнув, шо хотів би вареників з вишнями. А я знала, що муки було лише половина пакета, розумію, що цього буде недостатньо, ну що думаю спробую, адже раніше, що я тільки не готувала з тіста, справно з ним поралась. Перебираю в пам’яті свої рецепти, і починаю готувати, не буду вдаватися в подробиці, вийшло майже так, як у казці про колобка, по»сусекам поскребла» зробила заварне тісто, висипала майже всю муку з пакета, замішую і , як мале дитя плачу , і хочеться зробити і не впевнена,що вийде. Чоловік з вулиці, в вікно кличе, ну, що може чим допомогти, а я мовчу, сльози не можу зупинить, а потім, заспокоїлась і думаю про себе, все получиться, продукти всі якісні(ще й сметанка домашня в тісто була добавлена) закутую тісто рушниками, нехай підійде...Перебираю вишню, і починаю викладати тісто шматочками на дошку і ліплю...А тут і молодша сеста прийшла до нас, а чоловік їй і каже, ти вчасно прийшла, будемо вареники з вишнями їсти. Все вдалося, вареники були смачні, посмакували всі разом з задоволенням. Тож слід завжли в любій добрій справі не сдаватись...
Дякуючи дарам щедрої природи, ми можемо смакувати цінною і корисною їжею.
11.06.18 6.30
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795189
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.06.2018
автор: Тома