У перемоги – два боки медалі.
Ведуть любов і віра до мети,
і є надія, що підемо далі,
аби з низин сягати висоти.
І я іду своїми берегами,
а наді мною білі журавлі
курличуть заповіт моєї мами
мені живому на моїй землі:
[i]
- Умій оберігати і давати
усе хороше, що у тебе є,
як і тобі дає Вітчизна-мати
обіцяне, заслужене, твоє. [/i]
На цій землі, де є ще окупанти,
у кожного ілюзія своя.
Але уміймо оволодівати
оазою земного житія.
У білому волаючому світі
ще шаленіють зайди-вороги,
і материнські давні заповіти –
це наші обереги-береги.
Тому й іду своїми берегами.
А наді мною білі журавлі
несуть жалі до вирію, до мами,
яка чекає миру на землі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795188
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 11.06.2018
автор: I.Teрен