Х@йло окрошку з'їсть і вип'є квас
І потім ляже в ліжко до Аліни...
А хлопці голодують у цей час
І замість сонця в них — тюремні стіни.
Себе він має за страшне цабе,
Якого всі повинні поважати.
Та в нас тут знає вже дитя любе,
Що це х@йло всіх кидає за ґрати.
Усіх, хто правду знає й не мовчить,
Усіх, хто на брехню не поведеться...
Найкращі з них на нарах у цю мить
А в нас за них болить щоденно серце.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795167
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 10.06.2018
автор: Патара