Не шукайте причину в любові,
Не питайте:"Чому саме я?".
Не дивуйтесь щирій розмові,
Чи складеним у вірш почуттям.
Не зважайте на лагідний погляд,
На прогулянку кілька хвилин.
Головне, щоб були просто поряд,
Ви мов сотня безцінних картин.
Не дивіться як хтось поспішає ,
Зупиніться, хоча б на мить.
Ваша усмішка слід залишає,
Разом з нею усе загорить.
Разом з нею й камінь засяє,
Для когось ви може "проста" ,
Та таких як ви не буває :
Ваші очі й солодкі вуста ,
Ваші кисті, волосся, хода,
Ключиці, постава, слова,
Неземна і така молода
— обертом йде голова.
Ви мов ранкова літня зоря,
Розквітаєте знову і знову.
Ваш голос колише моря,
Як бачу — втрачаю мову.
Байдуже з ким Ви і де,
Головне будьте щасливі.
Скоро моя осінь прийде,
І я розчинюсь у зливі.
Поки в'ється віршу буреломна лоза
Ніхто не помітить печалі, і
Як стікає по щокам скупа сльоза..,
Не помічайте й надалі...
10.06.18 ©Стася
(Максим Стаськів)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795078
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.06.2018
автор: Моряк