Спогади у вузлику

У  шиби  сонце  кулачками  гупає,
І  того  дня  ясного  повна  хата.
Майструє  тато  щось  в  стодолі  й  стукає—
Пахучих  стружок  там,  що  й  ніде  стати.
У  кухні  в  мами    хліб  смачнющий  спечений.
Подвір’я  все  пропахло  ароматом.
Бабуся  зрання    зайнята  малечею:
Курчатами,  качатами  й  Піратом..
Рояться  дзвінко  бджоли  понад  вуликом,
І  репетують  горобці  у  стрісі…
Ці  згадки    зав’язалися  у  вузлики,
Щоб  не  забула  у  далекім  місті.
Роки  під  ностальгійною  завісою
Посіяли  в  душі  гірку  досаду,
Бо  тишею  укутані  зловісною
Самотня  хата  і  надгробки  саду.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794956
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.06.2018
автор: Valentyna_S