Бійцям 53-ї ОМБР присвячую
Ясніють зорі над скаліченим верхів’ям,
Щербатий місяць висне в небі нагорі.
Б’є тиша шатуном зловтіх бійцям по нервах,
Натягнуті, мов тятива, о цій порі.
А сталь невмисно запускає студень в тіло,
Сидять солдати наготові на броні.
Як загримить земля, пірнуть у люк все ціло,
Вірно послужить танк бронею в боротьбі.
А зараз душі прагнуть щирого кохання,
Любові, ласки та родинного тепла.
Щоб мирні бесіди і в спокої світання
Та душі знають - не скінчилась ще війна.
І у війни масок багато, де обличчя,
То тривоги, вогонь і злість, біль і печаль.
А ще віра і вірність, і в сні щось присниться,
І в час відсічі нерви міцні, як та сталь.
08.06.18
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794834
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.06.2018
автор: Валентина Ланевич