ЧОМУ

 Чому  це  так,  як  серце  плаче,
Слова  лягають  на  папір,
Такі  розбурхані,  горячі,
 Вдаряють  громом  у  клавір!

Їм  треба  простір,  чисте  поле,
І    вітер  ,щоб  їх  гнав  вперід,
Вогонь  гасити  і  на  волі,
Знайти  загублений  свій  слід!

Несеться  музика  незнана,
Тут  сльози  ,  зойки,  де  ж  той  шлях?
Немає  правди,  скрізь  омана,
А  правда  й  далі  лиш  у  снах!

Та  я  пишу!  Кому  це  треба?
Хто  зрозуміє  крик  душі?
Волаю  просьбою  до  неба,
Гаси  вогонь!  Даруй  дощі!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794787
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.06.2018
автор: горлиця