Як батька пасіка медова

Тут  роду  мого  серцевина,
Вже  сиві  спомини  старі.
Душею  спечена  хлібина
В  моєї  мами  на  столі.

О,  як  люблю  тебе,  мій  краю,
Так  часто  снишся  мені  в  сні.
Є  лише  тут  частинка  раю,
Де  я  і  взимку  повесні.

Моя  Волинь...  така  чудова,
Роса  цілюща  на  зорі.
Як  батька  пасіка  медова,
Коли  ходив  він  по  землі.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794781
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.06.2018
автор: Андрій Л.