Дощем осінь смуток носить,
Сонечко не сяє
Козак в осені питає
Може вона знає:
Де кохана його мила голубка літає
Може в горах заблукала
Кличе і гукає?
Осінь вмилася сльозами,
Жовтим листям стелить ...
Пішов козак між горами
Зовсім не веселий
Між горами вітер віє і луна гуляє
Запитав козак у вітру -
Може він те знає:
Де кохана його мила голубка літає?
Може в полі потомилась
Лягла, спочиває?
Луна змовкла, вітер вщух -
Рота не розтулять
Не торкне листочка й дмух -
Начебто й не чують.
Сивий ворон тугу гонить
Шлях назад вертає
Козак другу слово мовить
Чи чого не знає
Де кохана його мила голубка літає
Може де його чекала,
Плакала, питала?
Друг той очі опустив
Дивитись не сила -
Козаку він розповів
Де є його мила:
Як голубка від одного з іншим відлітає
Не чекала, не любила -
З усіма гуляє.
Перестав козак шукати
Кинув марну справу -
Не годиться шанувати
Зради й ганьби славу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794682
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.06.2018
автор: Петро Кожум'яка (Ян Укович)