Давай забудемо про втому,
Хворобам твердо скажем: «Ні!»,
Відкриєм зірку невідому,
Що сипле промені в борні.
Зумієм подумки дістатись
До тих планет, звідкіль вона, —
Зорею довго милуватись,
Любов спивати, що без дна.
В уяві вмить намалювати
У казку витканий місток,
А смуток кинути за ґрати,
У світі пороху й кісток.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794673
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.06.2018
автор: Lana P.