Такого світла як ти — не буває,
Ще не склали про тебе казки.
Коли лютий грім завиває
Повертаєш на небо зірки .
Твій голос насолода для слуху
Ти щаслива — щасливий і я :
Пройшовши пустелю; крізь завірюху
Чи коли вкусила змія .
У погляді відбиваються місяць і хмари
І те , як повільно пливуть небеса .
Як листя шумить і об шибку удари ,
Дощ поливає — неймовірна краса .
Не хочу щоб удача вернулась,
Всі здобутки, мов би сміття .
Та якщо ти на мить усміхнулась
— недарма прожите життя .
Для мене ти завжди ідеальна,
Куди завгодно готовий піти.
Мов Земля на весь світ унікальна
— такої як ти не знайти .
Присвячено: Тому кому присвячено.
Той кому присвячено зрозуміє
04.06.18 ©Стася
(Максим Стаськів)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794636
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.06.2018
автор: Моряк