Сьогодні дивовижна казка із продовженням тривала
Ти поруч цілу ніч була́
Я бачив те́бе, відчував, й ти відчувала
Це був не сон —якась реальності межа
Я серце тво́є чув, та чув твоє́ диха́ння
Твій сілует в пітьмі яснів
Як пік вогонь твого кохання!
Несамовито в ньому я горів!
Мов зорі —очі тво́ї світлом віддавали
В них незбагненна всесвіту усьо́го глибина
Вони сміялися і на́вколо кружляли
Так ніби танцювали ти і я
Мов річка тиха ти словами промовляла
Я слухав тво́ю музику душі
Немов Шахерізада казку небувалу сповідала
Якої ще ніхто не чув в житті
Та руки тво́ї ніжно доторкались
Мов теплий, літній вітер по обличчю вів
Та серце від блаженства зупинялось
Від переповнених до краю почуттів
А далі — ранок у вікно вже заглядає
Але не зникла, залиши́лась ти
О сонце, я тебе́ благаю
Цю казку неймовірну не спини!
Лишилася. Твоя любов насправді робить чудо
Даруєш безліч ти емоцій й кольорів
Благословенна ти, нехай цей дар з тобою вічно буде
А я додам пекучих кілька слів
Це тільки Ти цю казку про кохання прочитаєш
Для Тебе тільки відбуваються небачені дива
Кохають надзвичайно бо тебе́, і ти це серцем відчуваєш
Бо ти і є ця казка чарівна!
P.S. І скільки слів би не лунало
Вони несуть лише одне
Мені тебе́ —все буде мало
Кохаю дуже я тебе!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794614
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.06.2018
автор: Witer