Танцюючий гріб

Відмова  
звучить  
як  страта
Нічного
Бажання
Любові

Угода
із
вітром
нагадує
що
зашморг
може
перетворювати
тіла,
які  ти  описуєш
на  спалені  ляльки

єдине,  
чого  тобі
не  вдавалось
у  цьому  житті  –
дарувати  комусь  квіти,

бо  жест  цей  заслуговують
тільки  спочилі,  поснулі
в  глибокій  землі

ти  двері  зачинені  вічністю
від  яких  загубився  ключ

ти  простір  наповнений  річкою
риба  якої  читає  книгу  проклять  

воскресло  сонце,  
воскрес  місяць,
воскресло  небо
і    зорі  прокинулись  
від  свого  мертвого  сяйва

коли  ти  промовив  
люблю.  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794487
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 05.06.2018
автор: Immortal