Ні голоси, ні очі, ні слова,
Ні усмішки, ні рук міцне стискання –
Ніщо від суєти не відрива
Так, як солодка музика мовчання.
Прислухайся до тиші. В ній бринить
Все невимовне чистими хорами.
Прислухайся – і на коротку мить
Відчуєш зорі в себе під ногами.
І потечуть спіралями світи,
І зникне раптом слово «неможливо»,
І вже нікуди не потрібно йти,
Бо ось воно, найбільше в світі диво.
Так вступить вічність у свої права.
Ні голоси, ні очі, ні слова.
28.05.1995
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794363
Рубрика: Сонет, канцон, рондо
дата надходження 04.06.2018
автор: Надія Медведовська