[i]Якщо болить, я тихо закриваю очі
І бачу тата, в хаті за столом.
Він буде тут з матусею до ночі,
А десь густі тумани за селом...
Коли боюсь - не чую ані звуку,
Лиш мамин голос й батьків сміх.
Як хороше не знати про розлуку,
Забувши гул і шум міських доріг.
В свої хвилини радості й печалі,
Сиджу незрима завше за столом...
Так добре у сімейному причалі.
А там густі тумани за селом...[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794253
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.06.2018
автор: Helen Kass