Надворі червень

Надворі  червень.  Дні  давно  вже  довгі.
Земля  таріллю  під  тепло  лягає.
Високе  небо,  тихе  і  бездонне.
Жита  у  полі  вітер  колихає.

Буріють  перші  у  садку  порічки,
Радіють  сонцю  вишні  й  абрикоси.
У  яблук,  груш  порозовіли  щічки.
Дощу  розсада  все  частіше  просить.

Гаряче  сонце  в  обіймах  заграви
За  ліс  тікає,  щоби  відпочити.
Ще  комарі  на  скрипочках  не  грають,
Бажають  день  ще  трохи  доточити.

Коли  ж  у  трави  ляжуть  щедрі  роси,
І  цвіркуни  стривожать  синій  вечір,
Пташина  пару  до  гнізда  запросить,
Щоб  колискову  заспівать  малечі.

М’ячем  поволі  місяць  випливає,
Щоби  небесні  подолати  милі,
Йому  і  зорям  соловей  співає.
Мурахи  сплять,  бо  дуже  вже  втомились.

Люблю  червневі  дні  я  й  ночі  теплі,
Коли  краса  навколо    і  розмаї,
Коли  вода  у  річечці  отерпла,
Й  здається,  дива  кращого  немає.
8.06.2017.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794126
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 02.06.2018
автор: Ганна Верес